Історія справи
Постанова ВГСУ від 29.05.2014 року у справі №908/1093/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року Справа № 908/1093/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,
за участю представників сторін: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Приморського району електричних мереж на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Приморського району електричних мереж до Комунального підприємства "Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання" Приморської міської ради про стягнення 55 168,35 грн.,
встановив:
У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 55 168,35 грн., спожиту за договором №293 від 01.06.2011 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22 травня 2013 року (суддя Попова І.А.) позов задоволений повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 55 168,35 грн., судовий збір.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року рішення суду скасоване та прийняте нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 55 168,35 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за договором №293 від 01.06.2011 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 22 774,32 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію. В задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 32 394,03 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за договором №293 від 01.06.2011 року відмовлено.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2011 року між сторонами у справі було укладено договір №293 про постачання електричної енергії, згідно умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п.7.5 укладеного Договору, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомостей про точки розрахункового обліку споживача та субспоживачів наведені в Додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" та в Додатку №6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".
Відповідно п.4 Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" до Договору, споживач не пізніше 17-00 години 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:
- "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1;
- "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу" за формою Додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу).
Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.
Відповідно до частини 1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи, на виконання умов укладеного договору відповідач за період з травня по грудень місяць 2012 року надав позивачеві акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію на загальну суму 36599,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
До зазначених актів відповідача позивачем були додані додаткові акти із зазначенням додаткових розрахункових точок та збільшених обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких за спірний період позивачем виставлено рахунків на 25 339,26 грн. більше, ніж за підрахунками відповідача.
Зазначені додаткові акти на узгодження відповідачу не надавались.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд апеляційної інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з тим, що відповідач за поставлену позивачем електричну енергію розрахувався частково, сплативши 13 824,68 грн., сума заборгованості становить 22 774,32 грн.
Згідно п. 6.11 Правил користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року, покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.6.13 Правил, у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, при прийнятті рішення в даній справі, місцевий господарський суд не врахував ту обставину, що в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.
Тому, приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд обгрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32 394,03 грн. боргу за спожиту електричну енергію, відмовивши позивачеві в задоволенні позовних вимог в цій частині та прийняв нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 22 774,32 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію.
Наведені в оскаржуваній постанові висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для її зміни не має.
Інші доводи касаційних скарг до уваги судом не приймаються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий, суддя В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
В.В. Палій